Куяльницький, відомий також як Сотниківський цвинтар, є унікальним історичним місцем, що зберігає пам’ять про непокорених козаків “нерубаїв” Сотниківської Січі. Вони відмовилися підкорятися наказу імператриці Катерини II про переселення на Кубань, вирішивши навіки залишити зброю.
Історія цвинтаря бере свій початок у 1791 році, за три роки до офіційного заснування міста Одеса, на землях, де козаки оселилися близько 1770 року. Метричні книги місцевої церкви свідчать, що тут поховано приблизно півтисячі осіб, багато з яких мають козацькі прізвища, а це може вказувати на їхнє походження чи зв’язок із відомими козацькими родами.
На даний час збереглося лише близько 200 могил зі старовинними надгробками, кожен з яких є маленьким шедевром, оздобленим орнаментами та давніми символами. Відвідувачі можуть помітити хрести різних форм, зокрема мальтійські хрести, та збережені написи, що є рідкістю для таких стародавніх місць поховань.
Незважаючи на значний історичний та культурний потенціал, Куяльницький цвинтар не має офіційного статусу захищеного об’єкта. Проте завдяки зусиллям небайдужих жителів Одеси, це місце доглянуте і доступне для відвідувань, і навіть неофіційні екскурсії можуть дати уявлення про його історичне значення.
Куяльницький цвинтар, розташований за адресою Хаджибейська дорога, 143 у Одесі, є справжньою перлиною для тих, хто цікавиться історією козацтва та шукає особливих місць в Одеській області. Він розповідає нам історії не лише про минуле, але й про те, як сучасні українці бережуть свою спадщину.