Гострий риносинусит є одним із найчастіших отоларингологічних захворювань, з яким стикається практично кожна людина протягом життя. Це запальний процес, що одночасно вражає слизову оболонку носа та навколоносових пазух. За даними медичної статистики, щорічно від цього захворювання страждають мільйони пацієнтів у всьому світі.
Захворювання виникає як ускладнення гострих респіраторних вірусних інфекцій, коли запалення з носової порожнини поширюється на приносові пазухи. Важливо розуміти, що несвоєчасне або неправильне лікування може призвести до хронізації процесу та розвитку серйозних ускладнень. Саме тому при перших симптомах варто звертатися до кваліфікованих фахівців на https://zokb.org.ua/otolaringologichniy-kabinet/?lang=uk, де проведуть комплексну діагностику та призначать ефективне лікування.
Розуміння механізмів розвитку та клінічних проявів гострого риносинуситу допомагає пацієнтам вчасно розпізнати проблему та звернутися за медичною допомогою. Правильний підхід до терапії дозволяє швидко усунути симптоми та запобігти ускладненням.
Етіологія та патогенез захворювання
Основною причиною розвитку гострого риносинуситу є вірусна інфекція, яка вражає верхні дихальні шляхи. Найчастіше збудниками виступають риновіруси, аденовіруси, вірус грипу та парагрипу. Вірусне запалення призводить до набряку слизової оболонки, що блокує природні отвори пазух та порушує їхню вентиляцію.
У нормальних умовах приносові пазухи стерильні завдяки постійному відтоку слизу через вузькі природні отвори. Коли ці отвори перекриваються набряклою слизовою, створюються сприятливі умови для розмноження бактерій. Приєднання бактеріальної інфекції відбувається зазвичай на 5-7 день захворювання та значно погіршує перебіг.
Розвитку захворювання сприяють анатомічні особливості будови носа, такі як викривлення носової перегородки, гіпертрофія носових раковин, поліпи. Також важливими факторами ризику є знижений імунітет, алергічні захворювання, активне та пасивне куріння.
Клінічна картина та основні симптоми
Гострий риносинусит має характерні клінічні прояви, які дозволяють запідозрити діагноз. Пацієнти скаржаться на виражену закладеність носа, що утруднює носове дихання та змушує дихати ротом. З’являються слизові або слизово-гнійні виділення з носа, які можуть стікати по задній стінці глотки.
Важливим симптомом є біль та відчуття розпирання в проекції уражених пазух. При гайморитті біль локалізується в ділянці щік, при фронтиті – у лобовій ділянці, при етмоїдиті – в ділянці перенісся. Характерно посилення болю при нахилах голови вперед, кашлі або натужуванні.
Загальні симптоми включають підвищення температури тіла, головний біль, слабкість, погіршення нюху. У деяких пацієнтів виникає біль у зубах верхньої щелепи, що пов’язано з близьким розташуванням коренів зубів до верхньощелепної пазухи. Тривалість симптомів при гострому процесі не перевищує 12 тижнів.
Сучасна діагностика риносинуситу
Діагностика гострого риносинуситу базується на комплексній оцінці скарг, анамнезу та результатів об’єктивного обстеження. Отоларинголог проводить риноскопію, під час якої оцінює стан слизової оболонки носа, характер виділень, наявність набряку та гнійного секрету в носових ходах.
Для уточнення діагнозу та оцінки поширеності процесу застосовуються інструментальні методи. Рентгенографія приносових пазух дозволяє виявити затемнення, рівень рідини або пристінкове потовщення слизової. Комп’ютерна томографія є золотим стандартом діагностики, оскільки надає детальну інформацію про стан усіх пазух та анатомічні особливості.
Лабораторні дослідження включають загальний аналіз крові, що показує наявність запалення. При підозрі на бактеріальну інфекцію проводиться бактеріологічне дослідження виділень із носа для визначення збудника та його чутливості до антибіотиків. Це дозволяє призначити цільове етіотропне лікування.
Терапевтичні підходи та методи лікування
Лікування гострого риносинуситу має бути комплексним та спрямованим на усунення інфекції, відновлення дренажу пазух та полегшення симптомів. Основні напрямки терапії включають:
- Деконгестанти для зменшення набряку слизової та відновлення носового дихання
- Промивання носової порожнини сольовими розчинами
- Муколітичні препарати для розрідження густого секрету
- Антибактеріальна терапія при бактеріальному риносинуситі
- Протизапальні та знеболювальні засоби
- Фізіотерапевтичні процедури після зняття гострих проявів
Судинозвужувальні краплі слід використовувати обережно, не більше 5-7 днів, щоб уникнути розвитку медикаментозного риніту. Перевагу варто віддавати топічним кортикостероїдам, які ефективно зменшують запалення без системних побічних ефектів.
Антибіотики призначаються лише при підтвердженій бактеріальній інфекції або високому ризику її розвитку. Вибір препарату залежить від тяжкості захворювання, наявності супутньої патології та попереднього досвіду антибіотикотерапії. Курс лікування зазвичай становить 7-10 днів.
Профілактика та рекомендації
Профілактика гострого риносинуситу спрямована на зміцнення імунітету та запобігання вірусним інфекціям. Важливо дотримуватися правил особистої гігієни, регулярно мити руки, уникати контактів із хворими людьми в період епідемій. Корисним є регулярне промивання носа сольовими розчинами, особливо в холодну пору року.
Своєчасне та адекватне лікування ГРВІ допомагає запобігти розвитку бактеріальних ускладнень. При схильності до рецидивуючих синуситів рекомендується корекція анатомічних дефектів носа, санація хронічних вогнищ інфекції. Дотримання здорового способу життя, відмова від куріння та контроль алергічних захворювань також відіграють важливу роль у профілактиці.